Як вилікувати гайморит?

Гайморит називається запалення однієї або обох верхньощелепних пазух, найчастіше виникає на тлі гострого чи хронічного риніту та синуситу. Під впливом патогенна слизова оболонка пазухи запалюється і набрякає, у ній починає накопичуватися ексудат. З-за поганої вентиляції каналів, рідина не виводиться і служить додатковою живильним середовищем для інфекції. При гаймориті високий ризик абсцесу і небезпечних ускладнень.

Діагностикою та лікуванням гаймориту займаються оториноларингологи. У разі появи перших ознак ЛОР-інфекції, необхідно записатися в клініку на прийом до Лора. Не варто намагатися самостійно вилікувати риніт і синусит, особливо, якщо є підозра на гайморит розвивається. Тільки фахівець може призначити компетентну лікування, з урахуванням стану пацієнта.

Симптоми гаймориту

Гайморит з'являється не тільки на тлі непролеченного синуситу або хронічного риніту, але і в якості самостійного захворювання. Цьому сприяє:

  • загальне або локальне переохолодження (особливо в області чола і носових пазух);
  • травма особи;
  • викривлення носової перегородки;
  • гормональні та обмінні порушення;
  • проблеми з зубами;
  • хронічні хвороби або нещодавно перенесені інфекції.

Симптоми гаймориту досить характерні. Спочатку хворий відчуває незначний біль в області чола і носа. Потім з'являються й інші ознаки:

  • порушення нюху;
  • відчуття закладеності, утруднене дихання;
  • підвищена сльозотеча і почервоніння очей.

Якщо не звернутися в клініку за своєчасною допомогою, симптоми гаймориту поглиблюються. Починає боліти голова, розвивається світлобоязнь, відчувається тиск в зоні гайморових пазух, може виникнути набряк. Якщо хвороба переходить у гнійну стадію, біль стає гострою, різко підвищується температура. Пацієнт стикається з класичними симптомами інтоксикації: сплутаністю свідомості, слабкістю, млявістю і апатією.

Клінічна картина залежить від того, в якій фазі – гострої або хронічної – знаходиться патологія. Якщо процес став хронічним, то симптоми гаймориту менш виражені. Наприклад, температура тіла не зростає чи підвищується незначно, біль помірна. Але з'являються інші ознаки:

  • регулярні ниючі головні болі;
  • сухий кашель;
  • періодичні густі виділення з носа.

Самостійні спроби вилікувати ЛОР-захворювання часто призводять до ускладнення хвороби. Одне з небезпечних наслідків – скупчення в пазусі гною, який доводиться видаляти хірургічно. Щоб не допустити цього, важливо вчасно звернутися до Лора.

Лікування гаймориту

Лікування гаймориту починається з виявлення причини захворювання. Якщо запалення викликали не патогенні мікроорганізми, а алергени або токсини, необхідно припинити їх дію на організм. Для точної діагностики отоларингологи призначають різні дослідження (наприклад, риноскопию) і аналізи. За їх результатами, а також виходячи із стану пацієнта і його анамнезу, виробляється схема терапії.

Під час лікування гаймориту Лори переслідують декілька цілей:

  • придушити інфекцію;
  • зняти набряк і відновити вентиляцію пазух;
  • зняти симптоми гаймориту та інтоксикації, поліпшивши загальний стан пацієнта.

У більшості випадків для лікування достатньо медикаментозної терапії. Виписуються різні препарати, частіше всього:

  • нестероїдні жарознижуючі – при наявності лихоманки;
  • протимікробні препарати для боротьби з інфекцією;
  • судинозвужувальні краплі – для усунення набряку.

Також необхідний прийом імуномодуляторів для активації природних захисних сил організму. У ряді випадків корисні промивання носа для усунення застійних гною і слизу.

Лікування гаймориту контролюється отоларингологом до повного одужання пацієнта. Якщо хвороба знаходиться в запущеній стадії, ЛОР може призначити курс антибіотиків.

Особливо важливо звернутися до кваліфікованого лікаря, якщо захворювання діагностували у вагітної жінки. У такому разі медикаменти повинні бути безпечними для матері і майбутньої дитини.

Профілактика гаймориту

Для запобігання рецидивів хвороби необхідна профілактика гаймориту. Зазвичай до неї входить прийом загальнозміцнюючих БАД, вітамінних комплексів, відмова від шкідливих звичок, перехід на збалансовану дієту. Важливі помірні фізичні навантаження, загартовування, зниження рівня стресу. Виконання простих порад допомагає значно зменшити ризик повторного захворювання.

Докладні рекомендації розробляє отоларинголог після звернення в клініку. Головне – піклуватися про своє здоров'я і не затягувати візит до фахівця, оскільки навіть звичайний нежить може призвести до серйозних наслідків, якщо займатися самолікуванням.

Читай також: