Причини симптоми і лікування пієлонефриту у дітей

----- Стаття розміщена на правах реклами -----

Захворювання нирок зустрічаються, на жаль, не тільки серед дорослих. Пієлонефрит у дітей сьогодні виявляється, на жаль, теж досить часто.

Це захворювання у малюків відзначається дитячими лікарями практично з самого народження. Так, наприклад, у хлопчиків пієлонефрит може дати про себе знати вже в перші місяці життя. Це часто пов'язано з наявністю вроджених аномалій. Якщо говорити про дівчат, то патологія у них виявляється зазвичай після другого або третього року життя.

Це інфекційне захворювання приносить істотний дискомфорт дитині і вимагає негайного звернення до лікаря і своєчасного початку лікування.

Що таке пієлонефрит і чому він виникає?

Як вже було зазначено раніше, пієлонефритом в медичній термінології прийнято називати запальне ураження нирок інфекційної етіології. Дане захворювання захоплює чашково-мискову область і канальця нирок.

Частота визначення захворювання поступається лише ГРВІ у дітей. І це не просто збіг. Ці захворювання досить тісно пов'язані один з одним. Практично 25% від усього обсягу діагностично виявлених випадків пієлонефриту серед дітей визначаються медичними фахівцями як ускладнення після респіраторних інфекцій.

Для того, щоб правильно лікувати пієлонефрит у дітей, необхідно вірно розуміти причини його розвитку.

Потенційним розповсюджувачем і провокатором виникнення такої патології серед дітей визнається найчастіше кишкова паличка. Бактеріологічний аналіз сечі може показати наявність в ній протей, золотистого стафілокока, ентерококів, внутрішньоклітинних мікроорганізмів, в тому числі, хламідії і мікоплазми, синьогнійної палички.

Причиною виникнення хвороби можуть з'явитися і вроджені аномалії сечовивідної системи організму дитини.

До числа додаткових причин, здатних спровокувати розвиток пієлонефриту можна віднести наступні:

  • наявний хронічний осередок, в якому йде запальний процес (карієс, холецистит, вульвовагініт);
  • порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, що проявляються у вигляді запору або діареї;
  • зниження загального імунітету дитячого організму;
  • порушення тканин нирки незалежно від причин, що їх викликали.

Таким чином, можна сказати, що причин, що провокують розвиток пієлонефриту у дітей на сьогоднішній день чимало.

Клінічна картина розвитку захворювання

Будь-яка мама, стежить за здоров'ям і самопочуттям власної дитини повинно вчасно звернути увагу на деякі зміни в її організмі дитини. Ось що повинно її насторожити:

  • підвищення температурних показників тіла дитини;
  • затримка або навпаки нетримання сечі;
  • зміна кольору і тону виділяється дитиною сечі;
  • занепокоєння, яке приносить процес сечовипускання;
  • маленькі порції, дрібність при сечовипусканні дитиною;
  • зміна стільця і зригування.

Ці симптоми вимагають детального розгляду.

Наприклад, підвищення температури може доходити до стану лихоманки, при цьому відзначається відсутність ознак кашлю або нежиті. При сечовипусканні, яке, до речі, стає частим або навпаки підозріло рідкісним, дитина може кряхтеть, плакати. Сон стає неспокійним. Вночі сечовипускання частішає. Про розвиток пієлонефриту може сигналізувати зміна кольору сечі, від червонуватого до темного, без видимих на те причин.

Досить часто пієлонефрит може протікати абсолютно без прояву яких-небудь симптомів. Дитина в цей час може тільки швидко втомлюватися і у нього часто змінюється настрій.

Діагностика та лікування пієлонефриту

Первинне виявлення пієлонефриту у дітей спостерігали педіатром повинно бути підтверджено компетентним фахівцем в цій вузькій області — дитячим нефрологом або дитячим урологом. Ці фахівці з метою постановки точного діагнозу призначать проведення детального обстеження.

Зокрема при пієлонефриті проводиться вивчення загального аналізу сечі. Цей аналіз є обов'язковим при підвищенні температури у дитини. Далі важливо виявити чи є лейкоцитурія, тобто підвищення в сечі чисельності лейкоцитів. Важливі результати досліджень по Нечипоренко, Амбурже, Аддіс-Коковському. Крім того, виявляється стерильність і чутливість до антибіотиків. В обов'язковому порядку проводиться вивчення показників проведення біохімічних аналізів крові і сечі. Проби Зимницьким дадуть об'єктивні дані про ступінь функціонування нирок. В умовах стаціонару можуть бути призначені і ще деякі дослідження, в тому числі спеціальне тестування, доплерографія ниркового кровотоку, урофлоуметрія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфія.

Грунтуючись на отриманих у результаті таких досліджень даних, лікуючий лікар повинен призначити адекватне лікування.

Важливо відзначити, що терапія при гострому пієлонефриті може проводитися виключно в умовах стаціонару. Крім того, велике значення має можливість госпіталізації дитини в спеціальне відділення лікарні, що спеціалізується тільки на лікуванні ниркових хвороб або захворювань, пов'язаних з порушенням роботи сечовивідної системи.

Терапевтичні заходи ж, при виявленні гострого пієлонефриту у дітей, в першу чергу передбачають застосування до них умов постільного режиму. При поліпшенні стану лікар може дозволити переміщення по палаті, і тільки потім режим стане загальним.

Велику роль в лікуванні має і дотримання спеціальної дієти. Вона повинна знижувати навантаження на нирки.

Основу медикаментозного лікування пієлонефриту у дітей становить протимікробна терапія. Вибір найбільш ефективного антибіотика проводиться на підставі раніше отриманих результатів дослідження по виявленню ступеня чутливості до них.

Після виписки із стаціонару дитина повинна спостерігатися у дільничного педіатра або нефролога.

----- Стаття розміщена на правах реклами -----

Читай також: